От понедельника
до понедельника –
Хлопоты, суетная
канитель.
Вроде как – временно,
вроде – пока
Не досказал,
не допел.
Не дописал,
на потом отложил.
Быт с суетой
одолели.
И, как обычно,
напрочь забыл.
Вот и промчалась
неделя.
Я не звоню,
и мне не звонят.
Я не пишу,
мне – тоже.
Только по почте
счета опять.
Месяц прошёл,
похоже.
Черновики всё,
черновики.
Начисто – некогда,
много хлопот.
То – не ко времени,
то – не с руки.
В черновике
весь год.
День – за неделей,
за месяцем – год.
Жизнь как-то
быстро прошла.
Главное б
сделать успеть,
да вот
Хлопоты всё,
да дела…
Игорь Круглов,
Вязники, Россия
Меня зовут Игорь Круглов, родился в феврале 1959 года, живу во
Владимирской области, г. Вязники.
Пишу стихи, они как – бы сами собой складываются
в голове, иные напеваются, как песня.
Сначала не придавал этому значения, потом начал записывать.
Темы разные, но в основном философская и религиозная тематика,
но есть простая житейская и любовная лирика.
Начал публиковаться на разных сайтах. Хотелось бы поделиться с читателями.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
