|
Все пройде... - Cветлана Касянчик
Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя. Даниил - Вячеслав Переверзев
Книга Даниила, 6 глава Помни, глина, свое место! - Галина
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Нас порою манит искушение - Сергей Мармантавичус
Поэзия :
Ты ответил, Боже - Виталий Облаков
Публицистика :
Надо ли архиепископу знать Евангелие? - Viktor но не Победитель
Я скопировал циркулярное письмо православного иерарха, чтобы показать суть чиновничества, будь оно даже сакральным. Чем оно отличается от драчки и склоки родственников, допущенных до дележа завещанного имущества? А вот Евангелие архиепископ Запорожский и Мелитопольский давненько не читал. Он закавычивает народное крылатое выражение "бойтесь волков в овечьих шкурах" как прямую речь Христа, тогда как дословно в Евангелии это выглядит так: "Берегитесь лжепророков, которые приходят к вам в овечьей одежде, а внутри суть волки хищные"(Матфей 7:15). Видимо версия оригинала не очень-то удобна, потому что в отечестве не принимают пророков, ни домогающихся ими быть. "Благими намерениями выстлана дорога в ад" - эта фраза тоже как будто выдаётся за речь Христа, но это выражение принадлежит английскому поэту Самуэлю Джонсону(1709-1784). Какой солдат не мечтает стать генералом (в смысле претензий монаха стать архипастырем)? Какая же мечта у архипастыря? Чтобы опять стать простым монахом! Ведь он подзабыл, что есть добро, и как его преподать.
|
