Брати мої та сестри, не зважайте на обличчя,
Брати мої та сестри, майте віру в Господа Христа!
Він вже воскрес і дивиться в обличчя,
Так, звісно кожному, так, звісно – думка непроста.
Не так вже легко нам побачить бідаря,
Навіть коли він поруч, біля нас
Як часто дивимось на того, хто багатим є,
Даючи йому почесть та інколи і весь свій час.
Хоч серцем відчуваємо турботу ми
Про бідних і убогих цих людей.
Та чи не стали злими суддями ми,
Бо ж в Бога рівня всі, хоч гелен ти, хоч ти юдей?
Послухайте мої брати і сестри щирії
А також ті, хто й досі без Христа
Бог вибрав бідного – багатим вірою
Бог вибрав вбогого для царства в небесах.
Він вимагає виконання слів Своїх
«Любіть ви кожен ближнього свого!»
Й виконуючи заповідь цю вічную
Ви робите для Бога це добро.
Коли ж зважати на обличчя так,
Тоді вчиняємо ми гріх.
Хоч в іншому можливо – чистая криниця ми
Та вже Суддя стає на наш поріг…
Яка ж нам користь говорить, що віра є
А діл при цьому можна й не побачить,
Коли брат чи сестра нагими є,
А ми говорим лише: «мир тобі юначе»!
Яка це віра, коли діл нема,
Чи не від серця злого і лукавого?
Блаженний той чиї діла
Показують, що віра є, вона не зламана…
Що тут незвичного, коли сказати: «Вірю Я»?
Злі сили вірять теж, що БОГ існує лиш один.
Та як прекрасно чути: «Вірю й слухаюсь я!!!»
Тоді мій путь блаженний перед Ним.
Нам приклад Авраама став корисний,
Тоді, коли на жервеннику син його лежав.
Такий поступок вже сьогодні і незвичний,
Та віру укріпив його і перед Богом оправдав.
Сьогодні з нами є той самий Бог,
Незмінний, вірний, люблячий, живий,
Турботливий до вдів та до сирот,
Прощаючий, Порадник і святий.
Той Бог, що сили нам дає,
Той Бог, який судити буде нас,
Ісус Христос, який гряде
Наш Цар, Святим Він Духом серед нас.
Ми тіло маємо і душу й дух,
Противиться враз плоть та дух міцніший,
Закон життя в Ісусі у Христі
Нас визволив, бо він таки сильніший.
Без духа – тіло мертве, неживе
Так само й віра мертва, якщо діл немає,
Мій друже, вибирать тобі, але не забувай
Про те, про що Гоподь попереджає!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я припадаю к родному плечу - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
В канун самых ярких и светлых праздников Нового года и Рождества,
наверное, все же не должно нам говорить о бедах и невзгодах... но, вчерашнее искреннее сопереживание сердечной боли очень славного человека... сложилось, вернее, излилось в это стихотворение и внезапно напомнило мне и то давнее при_давнее, но такое близкое по поэтической моей отзывчивости... "чужого горя не бывает"?! - конечно же не бывает! и это не пустые слова - если не очерствел душой... если не ослеп и не оглох - сердцем... и особенно, если очень и очень хорошо знаешь тех людей...
Одной из моих стихо/героинь уже давным-давно нет с нами...
Второй - нашей современнице, и еще молодой, красивой и умной, необычайно доброй и обаятельной, по-женски трепетно-нежной и сильной натуре... жить бы, да жить в любви и счастье - которое поверьте на слово, она действительно заслужила! но только счастье-то её... такое трудное... хоть и трепетно оберегаемое ею... по крохотным крупицам - среди болей её житейских невзгод... и не очень-то оно её жалует... постоянно испытывая на прочность и без того... израненно-надорванное... тяжкими испытаниями... хрупкое, сущностью её, великодушно-чистое сердце...
Женская доля?!
что же это такое...
и почему на этой земле нельзя быть просто счастливой?..
когда сама так щедра - на отдачу тепла и света,
как лучезарная звездочка, как ясное солнышко...
Милые женщины! счастья Вам и любви - во взаимности пониманий!!!
С наступающим Новым Годом!!!
Счастливого Вам Рождества!!!
Пусть судьба будет к Вам благосклонней
и не в далеком библейско-призрачном, заоблачностью - Раю...
а именно здесь - на Земле, обыденно-земное Ваше счастье... в мудрой доброте людского понимания и любви!!!
